Діти

Як розвинути оптимізм у дитини

Так закладено природою, що всі діти без винятку народжуються оптимістами. Але в залежності від життєвих обставин і виховних впливів дорослих ця риса може і втрачатися. Оптимізм проявляється в умінні радіти життю і витягувати позитивні моменти навіть з дрібниць.

Це прагнення до своєї мети і подолання труднощів. Без оптимізму неможливо бути щасливим і самодостатнім. Тому батькам варто звернути особливу увагу на підтримку цієї риси дитячого характеру.

Переваги дитячого оптимізму. Оптимізм як риса характеру вітається у людей всіх вікових категорій. Йому можна навчитися в будь-якому віці.

Але скількох помилок можна уникнути, якщо вже з дитинства закласти оптимістичну модель поведінки у дитини, правильно виростити це природне вміння. Переваги оптимістичного настрою дійсно очевидні і можуть бути зведені до наступних фактів:• оптимізм допомагає долати труднощі, що зустрічаються на шляху до мети дитини;• оптимістичний настрій сприяє усвідомленню того, що всі труднощі тимчасові, і завтрашній день буде краще сьогоднішнього. * Оптимістичність дозволяє брати свої емоції, страхи під контроль.

* Є профілактичним засобом від психологічних захворювань• * завдяки оптимізму розвиваються такі риси, як товариськість і доброзичливість;• життєлюбність сприяє залученню до ведення ЗСЖ. Рекомендації батькам, як виховати дитину-оптиміста. Психологи стверджують, що саме батьки повинні підтримувати і розвивати оптимістичне сприйняття світу дитиною.

Кожен день спілкуючись з ним, вони передають йому своє світовідчуття, формують звичку бачити світлі сторони навіть в складних ситуаціях, а може і навпаки, впадати у відчай і кидати справу незавершеним. Тому при бажанні виховати оптиміста дорослим слід почати саме з себе. Для того, щоб виростити життєрадісну дитину, фахівці радять, по-перше, виділяти з повсякденних подій якісь позитивні дрібниці.

Наприклад, як красиво сонце світить на блакитному небі, як вдало звільнилися гойдалки на дитячому майданчику, який смачний суп вийшов і т. д. При цьому не варто забувати і про значимість тактильного фактора: обіймів, погладжувань по голові, поцілунків.

Все це впливає на сприятливе самопочуття дитини. По-друге, батькам варто повчитися правильно формулювати свої вимоги до дитини. Вони повинні звучати не як заборони, а скоріше, як варіант розвитку подальших дій.

Наприклад, замість “Не дивись довго телевізор «сказати:»спочатку прибери іграшки, потім можеш подивитися і мультики”. Тобто в мові батька повинні переважати позитивні пропозиції. Вважається, що діти не сприймають частку “не”, а чують тільки саме твердження.

Ще одним важливим фактором є надання самостійності дитині. Часто батьки поспішають і роблять за дитину ту роботу, з якою він може впоратися сам, але за більший час або при цьому наробивши додаткової роботи мамі. Тим самим позбавляють дитину поваги до себе за доведену до кінця роботу, впевненості в своїх силах і цінного життєвого досвіду.

Насправді необхідно просто перебувати поруч, підбадьорювати і хвалити за успіхи. У разі, коли щось не виходить, рекомендується уникати прикрашання успіхів дитини. Потрібно похвалити за старання, згадати його минулі успіхи, підбадьорити тим, що наступного разу все обов’язково складеться як треба.

Дорослому слід пояснити, що помилки – це невід’ємна частина пізнання світу, їх роблять всі. І головне-це їх виправлення для подальшого руху. Якщо дитина сильно переживає з приводу невдачі, то завданням батька стає перемикання його на позитивні аспекти цієї справи і набутий досвід.
Таким чином, чи виросте дитина оптимістом цілком залежить від батьків і їх світосприйняття. Мудрі батьки докладають всіх зусиль, щоб прищепити оптимізм своїм дітям, так як від цього буде залежати наповнена їхнє життя радістю, життєлюбством і впевненістю в завтрашньому дні.

Related posts

Leave a Comment